Олігархічна філантропія в контексті глобальних викликів

17.06.2017 6:16

Олігархічна філантропія в контексті глобальних викликів

7 червня у готелі Hilton відбулася публічна лекція Рудольфа Джуліані на актуальну наразі тему: «Україна та роль США в контексті глобальних викликів».

Треба відмітити, що незважаючи на статтю у The Wall Street Journal, де засновник East One Group український бізнесмен Віктор Пінчук пропонує ідею миру в обмін на деякі частини територій України, Фонд Віктора Пінчука продовжує налагоджувати комунікації з впливовими владними представниками західного істеблішменту і привозити їх до України.

Так, через посередництво Фонду Пінчука в Україні вже побували як мінімум двоє колишніх прем’єрів Британії: Девід Кемерон і Тоні Блер.

Цікаво, що колишній директор-розпорядник Міжнародного Валютного Фонду Домінік Стросс-Кан також привезений у свій час за допомогою Фонду, навіть, належить до наглядової ради банку, валасником якого є Віктор Пінчук — «Кредит-Дніпро».

Цього разу до України завітав політичний менеджер, юрист, прокурор, республіканець, двічі колишній мер Нью-Йорка, але найголовніше людина, яку Дональд Трамп назвав своїм радником у питаннях кібербезпеки – Рудольф Джуліані.

Важливість даного приїзду для Пінчука

Приїзд радника Трампа за допомогою Фонда Пінчука – це один із способів продемонструвати свою лояльність до нинішньої влади у Вашингтоні.

Відомо, що україньський бізнесмен активно підтримував демократичну партію Гілларі Клінтон на минулих виборах. А згідно з даними газети The New York Times у період з 1995-го по 2005 рік бізнесмен перераховував від 10 до 25 млн. доларів у фонд родини Гілларі Клінтон та, взагалі, має тісні зв’язки з Клінтонами.

У березні ж 2016 року сам Віктор Пінчук увійшов до складу міжнародного консультаційного комітету Атлантичного союзу у Вашингтоні, який є одним з топових аналітичних центрів США.

Міліардер з народу

На лекції говорили про кібербезпеку, про Крим, схід України, про боротьбу з корупцією, про нового президента США та його зовнішньо політичні пріорітети.

«Знаєте, Трамп –це феномен, бо він міліардер з народу. Він вміє не лише зарбляти гроші, але і розуміє людей.

Я уже на протязі 29 років знайомий з Дональдом Трампом. Його політичні погляди багато у чому відповідають моїм. Я також за інвестиції у приватний сектор, нижчі податки та воєнну міць держави.

На данний момент, ми повністю перебудувуємо воєнну сферу США. Обама зменшив її силу, ми зараз збільшуємо. Ми хочемо мати контроль над обома океанами. Тому зміцнюємо воєнно-морський сектор. Проте вже зараз наша військова сила у 4 рази перевищує російську.

З такої економікою, як у нас, ми цілком можемо собі дозволити фінасувати оборону. Я особисто готую спеціальну програму по кібербезпеці для президента», розповідає Рудольф Джуліані.

Враховуючи нещодавню заяву державного секретаря США Рекса Тіллерсона про нову президентську докрину щодо налагодження стосунків с Росією, переклад такого рішення президента на дипломатичну мову через Джуліані, надзвичайно важливий.

«Трамп не хоче війни, він не хоче бути агресивним і хоче налагодити співпрацю з усіма країнами, але президент здатен відреагувати на злочини та дати відпір, що чітко було продемонстровано на прикладі Сирії.

У Росії є амбіції і вони можуть бути небезпечними. Проте президент США цілком відданий ідеї захисту Східної Європи.

Місія США — допомогти поширити демократію, а демократія це у першу чергу верховенство закону та дотримання прав людини. Це і є головний рецепт проти корупції. У нас теж є корупція, вона усюди є, але у нас ніколи не було системної корупції. Україна має усе, щоб стати успішною, лише треба викорінити корупцію».

«Російська пастка Трампа»

У той же час, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко стверджує, що не треба цілком покладатися на слова Джуліані:

«Треба розуміти, що Рудольф Джуліані – це класичний республіканець. Трамп – зовсім не класичний. Джуліані має хороші відносини не лише з Трампом, а й з Джоном Маккейном, який відомий своєю активною підтримкою України.

Для Джуліані важливі цінності. Я не впевнений, що те ж саме можна сказати про Трампа.

Президент США із самого початку хотів хороших стосунків з Росією, але потім потрапив, у те що я називаю «російська пастка Трампа», коли з’явилися звинувачення у його зв’язках з Росією. Тому він мусив на деякий час дати задню.

За моє інформацією, американці хочуть домовлятися і будуть це робити, проте якоїсь big deal, звісно, не буде. Не думаю, що це зашкодить інтересам України. Наскільки мені відомо скоро у Трампа буде зустріч з Порошенком, так само як і з Путіним. Хороші відносини з Росією, президент США хоче компенсувати за рахунок підримки України. Адміністрація президента точно буде домовлятися по Ірану та Сирії. Трамп дуже хоче цього. Нам же потрібна гнучка тактика дій ».

У питаннях стосовно Криму та східних областей України, екс-очільник Нью-Йорка абсолютно повторив, те ж саме що Дональд Трамп вже написав у власному Twitter декілька місяців тому.

«Те, що Крим був анексований за Обами є проявом слабкості колишньої адміністрації президента. Східні території України, на які відбулося нелегальне вторгнення мають бути поверненими, а санкції відносно Росії збереженими.

Президент просив мене передати, що США – це союзник України. Дональд Трамп сказав — Make Ukraine great again»!

Питання надання Україні обіцяної летальної зброї від США, так і не було піднято.

«Питання летальної зброї потрохи відходить на другий план для Америки. Хоча шансів отримати зброю для України за Трампа, більше ніж за Обами. Проте, якщо американці і будуть щось поставляти, то скоріше за все протитанкову зброю.

Надання ж Україні летальної зброї призведе до ескалації відносин з Росією.

Але такий варіант можливий, якщо Росія перетне межу у нахабстві з Трампом, не з Україною, а саме з Трампом. Наприклад, у питаннях НАТО. Тож, лише нахабство Росії може змусити США надати нам зброю», говорить Володимир Фесенко.

Ціна візиту

За словами Володимира Фесенка приїзд Джуліані до України, може бути однією з форм оплати за скайп зв’язок Дональда Трампа на минулорічному форумі YES, організованому Віктором Пінчуком, ще до виборів президента Америки.

«З Джуліані точно вирахувати оплату складно. Тому що, у випадку з Клінтоном, можна хоча б простежити за коштами отриманими їх фондом. Думаю, що тут також можливий варіант внеску у фонд, цього разу вже, Трампа.

Проте стовідсотково Джуліані отримав оплату квитків, готелю та гонорар, не менше ніж декілька десятків тисяч доларів. Клінтон, звісно, брав більше».

Альтернатива

Очевидно, що подібні публічні лекції є гарним прикладом просвітництва українського студенства.

Та питання не у самих лекціях, чи запрошених спікерах. Мова йде про відсутність альтернативи такого роду заходів і у тому, що ніхто з представників державного сектору не займається комунікаціями з відомими західними opinion та decision makers, які б після візиту до України доносили до заходу реальну картину подій.

Фонд Віктора Пінчука де-факто є одним з небагатьох майданчиків для зовнішньополітичних дискусій.

Не кажучи вже про те, що дуже дивно виглядає ситуація, коли олігарх запрошує читати лекції людей, які дійсно побороли корупцію у себе,

У зв’язку з цим є дві можливі відповіді.

Або з української сторони просто немає налогоджених комунікацій з міжнародною спільнотою, або ж бажання будувати корисні для України контакти із західними партнерами у представників державного сектору зовсім відсутнє.

І якщо перше ще можна виправити, то з другим, на жаль, проблема набагато глибша.

Изображение: Фонд Виктора Пинчука

Источник